¬важаЇтьс¤, що б≥рманський, або св¤щенний к≥т Ѕ≥рми, пов''¤заний своњм походженн¤м з б≥рманськими храмами. якщо це так, то, най≥мов≥рн≥ше, ц¤ порода виникла внасл≥док природних схрещувань м≥ж с≥амськими й довгошерстими двокол≥рними котами. ” ‘ранц≥њ њњ почали розводити в 20-х роках, а в 1925 роц≥ порода була вперше визнана. ѕриблизно в цей же час у Ќ≥меччин≥ виникла ще одна л≥н≥¤ б≥рманських кот≥в. ¬ 1959 роц≥ вони вперше з''¤вилис¤ в —Ўј, а в 1965 њхн≥м розведенн¤м зайн¤лис¤ у ¬еликобритан≥њ. Ѕ≥рманськ≥ коти - велик≥ довгошерст≥ тварини ≥з с≥амським типом зафарбленн¤ шерст≥, але з б≥лими лапами.

Ѕ≥рманський к≥т, тварина середнього розм≥ру, ледь довгаста, к≥нц≥вки середньоњ довжини, товст≥: лапи округл≥, м≥цн≥ й дуже велик≥, ≥з щ≥льно з≥мкнутими пальц¤ми.  оти набагато масивн≥ш≥ за к≥шок. Ўерсть довга й шовковиста, злегка в''Їтьс¤ на черев≥. Ќе звалюЇтьс¤. Ќавколо шињ густий ≥ пишний ком≥р. ’в≥ст середньоњ довжини, пухнатий, особливо на к≥нц≥. «аломи не допускаютьс¤. √олова потужна, широка, округла. ¬илиц≥ добре розвинен≥. –имський н≥с ≥з низькими н≥здр¤ми. ¬уха широко розставлен≥, ширина в основ≥ дор≥внюЇ висот≥, ≥з закругленими к≥нчиками. ќч≥ майже кругл≥. ¬≥дом≥ чотири природн≥ р≥зновиди забарвленн¤ : з темно-коричневими м≥тками, ≥з шоколадними м≥тками, ≥з блакитними м≥тками й з л≥ловими м≥тками. ƒл¤ вс≥х забарвлень характерн≥ б≥л≥ лапки, або "шкарпетки".

«абарвленн¤ б≥рманськоњ к≥шки завжди р≥вном≥рного св≥тлого тону з основним кольором, що контрастуЇ, зосередженим у вигл¤д≥ м≥ток на к≥нцевих частинах т≥ла (маска, вуха, ноги й хв≥ст). ћаска повинна закривати всю морду, у тому числ≥ й подушки вус≥в, ≥ з''Їднуватис¤ з вухами дор≥жкою. Ѕ≥л≥ "шкарпетки" на лапах симетричн≥. Ќа передн≥х лапах вони зак≥нчуютьс¤ р≥вною л≥н≥Їю на р≥вн≥ м≥жфалангових суглоб≥в, на задн≥х покривають всю лапу й п≥дн≥маютьс¤ по задн≥й сторон≥ майже до скакального суглоба. ѓх називають також "панч≥шками" або "крагами".

ѕерел≥чимо основн≥ забарвленн¤ . « темно-коричневими м≥тками. Ўерсть на т≥л≥ р≥вного св≥тло-бежевого або кремового кольору, теплого тону, з характерним золотавим в≥дливом на спин≥, особливо вираженим у дорослих кот≥в. Ќижн≥ частини т≥ла й груди ледь св≥тл≥ш≥. ћ≥тки (за вин¤тком "шкарпеток") темно-коричнев≥. "Ўкарпетки" чисто-б≥л≥.  ≥нчик носа густого темно-коричневого кольору. ѕодушечки лап рожев≥. ќч≥ ≥нтенсивно-блакитн≥.

≤з шоколадними м≥тками. Ўерсть на т≥л≥ всюди кольору слоновоњ к≥стки. ћ≥тки (за вин¤тком "шкарпеток") теплого молочно-шоколадного кольору, "шкарпетки" чисто-б≥л≥.  ≥нчик носа св≥тло-коричнево-рожевий. ѕодушечки лап рожев≥. ќч≥ ≥нтенсивно-блакитн≥.

≤з блакитними м≥тками.  ол≥р шерст≥ на т≥л≥ блакитнувато-б≥лий, холодного тону, що стаЇ ще б≥льш холодним на черевц≥. ћ≥тки (за вин¤тком "шкарпеток") темно-блакитн≥; "шкарпетки" чисто-б≥л≥, к≥нчик носа с≥ро-голубий. ѕодушечки лап рожев≥. ќч≥ ≥нтенсивно-блакитн≥.

« л≥ловими м≥тками. Ўерсть на т≥л≥ льодово-б≥ла, м≥тки (за вин¤тком "шкарпеток") с≥рувато-рожев≥, "в ≥нењ".  ≥нчик носа л≥лово-рожевий. ѕодушечки лап рожев≥. ќч≥ чистого ≥нтенсивно-блакитного кольору.

Ѕ≥рманськ≥ к≥шки наст≥льки ж ≥ндив≥дуальн≥ за характером, ¤к ≥ за зовн≥шн≥м вигл¤дом, ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ непом≥тним, вишуканим зачаруванн¤м. Ћаскава, допитлива б≥рманська к≥шка прив''¤зана до своњх господар≥в (особливо до д≥тей), маЇ тихий голос ≥ р≥дко його подаЇ. ќднак може бути впертою й нав≥ть нестерпною при дос¤гненн≥ мети. Ѕоњтьс¤ холоду й любить спати п≥д ковдрою. ѓй, подобаЇтьс¤ в≥льно бродити по будинку й саду, але лазить вона г≥рше, н≥ж к≥шки з б≥льш довгими к≥нц≥вками, тому њњ неважко утримати на територ≥њ д≥л

ѕознакомьс¤ с народом
головна стор≥нка